Dev Blog

Методи розширення ​

Методи розширення ​

Метод розширення (extension method) додає метод до існуючого типу, не змінюючи його коду й не створюючи похідного класу. Так можна розширити навіть типи, код яких недоступний: string, int, DateTime, інтерфейси. Класичний метод розширення – статичний метод статичного неузагальненого класу, перший параметр якого має модифікатор this:

cs
int count = "об’єктно-орієнтоване програмування".WordCount(); // 2

static class StringExtensions
{
    public static int WordCount(this string text) =>
        text.Split(' ', StringSplitOptions.RemoveEmptyEntries).Length;
}

Метод розширення викликається як метод екземпляра, але компілятор перетворює виклик на звичайний виклик статичного методу (рис. 12.6). Тому метод розширення не має доступу до закритих членів типу й може бути викликаний навіть для null.

Рис. 12.6. Виклик методу розширення

Методи розширення доступні лише тоді, коли простір імен їхнього статичного класу підключено директивою using (або клас розташовано в тому самому просторі імен). IntelliSense позначає їх окремою піктограмою та словом extension (рис. 12.7). Методи розширення бібліотеки LINQ (тема 15) стають доступними після using System.Linq, яку для консольних проєктів підключено неявно.

Метод розширення у списку IntelliSense

Рис. 12.7. Метод розширення у списку IntelliSense

Правила розв’язання ​

  • Метод екземпляра має пріоритет: якщо тип має власний метод з відповідною сигнатурою, метод розширення з тим самим ім’ям не викликається (без попередження).
  • Розширення для інтерфейсу доступне для всіх класів, що його реалізують; так побудовано LINQ для IEnumerable<T>.
  • Якщо кілька підключених просторів імен містять однакові розширення, виклик неоднозначний (помилка компіляції); тоді метод викликають явно: StringExtensions.WordCount(text).

Метод розширення доречний для допоміжних операцій над чужими типами. Для власного класу звичайний метод класу зрозуміліший: його видно в коді класу, і він має доступ до закритих членів.

Блоки extension ​

У C# 14 з’явилися блоки розширень (extension members). Блок extension(DateTime date) всередині статичного класу оголошує параметр-отримувач один раз для всіх членів блоку й дозволяє, окрім методів, оголошувати властивості, статичні члени та операції:

cs
bool rest = DateTime.Today.IsWeekend;
DateTime first = DateTime.FirstOfMonth(2026, 9);

static class DateExtensions
{
    extension(DateTime date)           // члени екземпляра
    {
        public bool IsWeekend =>
            date.DayOfWeek is DayOfWeek.Saturday or DayOfWeek.Sunday;
    }

    extension(DateTime)                // статичні члени
    {
        public static DateTime FirstOfMonth(int year, int month) =>
            new(year, month, 1);
    }
}

Класичні методи розширення й блоки extension сумісні між собою: компілятор перетворює обидві форми на статичні методи. Нові блоки доцільні, коли потрібні властивості чи статичні члени; у наявному коді й документації найчастіше трапляються класичні методи з this.