Dev Blog

Статичні члени та простори імен ​

Статичні члени ​

Статичний член (модифікатор static) належить класу, а не окремому об’єкту (https://learn.microsoft.com/dotnet/csharp/programming-guide/classes-and-structs/static-classes-and-static-class-members):

  • статичне поле існує в одному екземплярі для всього класу, незалежно від кількості об’єктів (рис. 8.7). Його використовують для лічильників створених об’єктів, генераторів номерів, спільних налаштувань;
  • статичний метод викликають через ім’я класу (Math.Sqrt(2), int.Parse(text)); він не має доступу до this і до полів екземпляра, бо не пов’язаний з жодним об’єктом (помилка CS0120, якщо звернутися до члена екземпляра);
  • статична властивість дає доступ до статичних даних: DateTime.Now, Order.CreatedCount.

Рис. 8.7. Статичне поле та поля екземплярів

Метод, який не використовує жодних даних об’єкта, варто зробити статичним: це показує, що він не змінює стан. Visual Studio підказує таку можливість (рис. 8.8).

Пропозиція зробити метод статичним

Рис. 8.8. Пропозиція зробити метод статичним

Статичний конструктор ​

Статичний конструктор (static ClassName() { … }) ініціалізує статичні поля. Він не має модифікаторів доступу й параметрів, викликається автоматично один раз перед першим створенням об’єкта або першим зверненням до статичного члена, і його не можна викликати явно (https://learn.microsoft.com/dotnet/csharp/programming-guide/classes-and-structs/static-constructors). Порядок: спочатку ініціалізатори статичних полів, потім тіло статичного конструктора, і лише потім – звичайний конструктор першого об’єкта. Якщо статичний конструктор генерує виняток, клас стає непридатним до кінця роботи програми, тому складної логіки в ньому уникають.

Статичні класи та using static ​

Статичний клас (static class) містить лише статичні члени; створити його об’єкт неможливо. Так оформлюють набори допоміжних функцій, не пов’язаних зі станом: Math, Console, Convert, власні класи перевірок і перетворень. Директива using static дозволяє викликати статичні члени без імені класу:

cs
using static System.Math;

Console.WriteLine(Sqrt(Pow(3, 2) + Pow(4, 2)));   // 5
Console.WriteLine(Round(PI, 3));                  // 3,142

Статичні класи зручні, але їх не варто використовувати для даних, які змінюються: глобальний змінний стан (статичні поля, які змінюють різні частини програми) ускладнює розуміння та тестування коду.

Фабричні методи та закриті конструктори ​

Якщо об’єкт можна створити кількома способами з параметрами однакових типів (температура в °C, °F або K – усе double), перевантаження конструкторів неможливе. Тоді конструктор роблять private, а об’єкти створюють статичними фабричними методами зі зрозумілими назвами: Temperature.FromCelsius(36.6), TimeSpan.FromMinutes(90). Фабричний метод також може повернути вже наявний об’єкт або повідомити про невдачу без винятку за шаблоном TryCreate чи TryParse. Приклад такого класу наведено в лабораторній роботі.

Простори імен та організація проєкту ​

Простір імен (namespace) групує пов’язані типи й запобігає конфліктам імен. За угодою простір імен збігається з назвою проєкту та структурою папок: клас у файлі Bank.Core/Models/Account.cs має простір імен Bank.Core.Models. Типи з іншого простору імен підключають директивою using або повним ім’ям.

Рекомендації щодо організації коду:

  • один публічний тип – один файл з тією самою назвою;
  • класи предметної області – у бібліотеці класів, введення-виведення – у застосунку;
  • internal для допоміжних типів, які не є частиною контракту бібліотеки.

Модифікатор partial дозволяє розділити оголошення одного класу на кілька файлів (partial class Report). Його використовують переважно для коду, частину якого генерують інструменти (конструктори форм, генератори коду), і не використовують, щоб «сховати» надто великий клас – такий клас краще розділити на кілька.