Dev Blog

Ініціалізатори, ToString і угоди ​

Ініціалізатори об’єктів ​

Ініціалізатор об’єкта (object initializer) задає значення доступних властивостей одразу після створення об’єкта, у фігурних дужках: new Book { Title = "Кобзар", Year = 1840 }. Порядок виконання: спочатку конструктор, потім присвоєння з ініціалізатора в записаному порядку. Ініціалізатор можна поєднувати з конструктором із параметрами: new Time(8) { … }. Лише в ініціалізаторі (або конструкторі) можна задати властивості init, і лише там перевіряється наявність властивостей required.

Метод ToString і перегляд об’єктів ​

Метод ToString() є в кожного об’єкта: його викликають Console.WriteLine(obj) та інтерпольовані рядки. За замовчуванням він повертає повну назву типу (Book), що малоінформативно. Клас може надати власну версію методу з ключовим словом override (детально – тема 9):

cs
var book = new Book { Title = "Кобзар", Year = 1840 };
Console.WriteLine(book);              // «Кобзар» (1840)

class Book
{
    public string Title { get; init; } = "";
    public int Year { get; init; }

    public override string ToString() => $"«{Title}» ({Year})";
}

Налагоджувач також використовує ToString для короткого опису об’єкта. У вікні Locals об’єкт розгортається в перелік властивостей і полів (рис. 7.9). Автоматично створені поля властивостей мають імена на зразок <Title>k__BackingField; звичайне подання Locals може їх приховувати.

Стан об’єкта у вікні Locals

Рис. 7.9. Стан об’єкта у вікні Locals

Життєвий цикл об’єкта ​

Об’єкт живе в керованій купі, доки на нього є хоча б одне посилання зі змінних, полів інших об’єктів або елементів масивів. Коли посилань не залишилося, об’єкт стає недосяжним, і збирач сміття (garbage collector) рано чи пізно звільнить його пам’ять. Тому в C#, на відміну від C++, немає оператора delete: програміст не звільняє пам’ять вручну, і помилки на зразок звернення до вже звільненого об’єкта неможливі. Коли саме спрацює збирач сміття, заздалегідь невідомо; ресурси на зразок відкритих файлів звільняють явно (тема 16).

Угоди іменування ​

  • Класи, властивості, методи та публічні члени – PascalCase: BankAccount, TotalMinutes, Deposit; назва класу – іменник, назва методу – дієслово.
  • Приватні поля – camelCase: balance; часто з префіксом підкреслення: _balance. В одному проєкті дотримуються одного стилю.
  • Параметри та локальні змінні – camelCase.
  • Один публічний клас – один файл із тією самою назвою.