Підсумки

Висновки

Спільний тип дозволяє написати алгоритм один раз, а конкретні об’єкти надають потрібну поведінку. Абстрактний клас корисний для спільного стану та алгоритму, інтерфейс – для незалежної можливості. Наслідування потребує контракту підстановки, а композиція часто дає простіше розділення відповідальностей.

Питання для самоперевірки

1. Навіщо Kotlin робить класи final за замовчуванням?
2. Що визначає статичний тип, а що фактичний тип об’єкта?
3. Чому super-виклик не вимикає всі поліморфні виклики?
4. Які члени може мати абстрактний клас?
5. Чому інтерфейс не зберігає власне поле властивості?
6. Як розв’язати конфлікт двох стандартних реалізацій?
7. Коли smart cast неможливий і чому допомагає локальний val?
8. Як пов’язані equals і hashCode?
9. Чому відкритий виклик у init базового класу небезпечний?
10. Яку обіцянку порушує неправильний підтип?