Dev Blog

IntelliJ IDEA і Gradle-проєкт ​

IntelliJ IDEA та перший проєкт ​

IntelliJ IDEA надає редактор, аналіз коду, запуск, налагоджувач та інтеграцію Gradle і Git. Починаючи з 2025.3, продукт має єдиний дистрибутив; базові можливості Java/Kotlin доступні безкоштовно. Для цього курсу не потрібно купувати підписку на розширені можливості. Поточні умови перевіряють на https://www.jetbrains.com/idea/download/.

Встановіть актуальну IntelliJ IDEA через офіційний інсталятор або Toolbox App. IDE має власне середовище виконання, однак це не означає, що JDK навчального проєкту вже налаштована. Вимоги до системи та інструкція: https://www.jetbrains.com/help/idea/installation-guide.html. Залиште достатньо дискового простору для кешів Gradle й залежностей.

Створіть проєкт через New Project → Kotlin. Оберіть Build system: Gradle, Gradle DSL: Kotlin, JDK 27 для проєкту та простий шлях без особистих даних, наприклад C:\Labs\Hello. Додайте зразок коду й дочекайтеся синхронізації. Якщо майстер створив інші версії плагінів, зіставте їх із конфігурацією курсу.

Знімок екрана

New Project: Kotlin, Gradle, Kotlin DSL, Project JDK27.

Рис. 1.4. Параметри нового проєкту Kotlin

У Settings → Build, Execution, Deployment → Build Tools → Gradle встановіть сумісну JVM 25 для Gradle. Проєктний SDK і JVM Gradle не обов’язково однакові. У вікні Project відкрийте src/main/kotlin/Main.kt, а результати запуску шукайте у Run. Build містить діагностику збирання; Terminal – звичайну оболонку.

Довідка майстра: https://www.jetbrains.com/help/idea/create-your-first-kotlin-app.html. Імена окремих перемикачів можуть змінюватися між версіями IDE. Орієнтуйтеся на призначення параметра й запишіть версію IDE у звіті. Не додавайте персональні шляхи до спільного файлу збирання.

Структура Gradle-проєкту ​

Gradle автоматизує отримання залежностей, компіляцію, тести та створення дистрибутива. Gradle Wrapper фіксує версію самого Gradle для проєкту. Файли обгортки зберігають у Git; згенерований build/ і кеш .gradle/ – ні.

Рис. 1.5. Основні файли навчального проєкту

settings.gradle.kts задає структуру та ім’я проєкту:

kotlin
rootProject.name = "hello-kotlin"

build.gradle.kts описує плагіни, залежності й задачі. Розширення .kts означає сценарій Kotlin; це конфігурація збирання, а не звичайний файл програми з main. Початкова конфігурація курсу:

kotlin
import org.jetbrains.kotlin.gradle.dsl.JvmTarget

plugins {
    kotlin("jvm") version "2.4.20"
    application
}

repositories { mavenCentral() }

kotlin {
    jvmToolchain(27)
    compilerOptions { jvmTarget.set(JvmTarget.JVM_26) }
}

tasks.withType<JavaCompile>().configureEach {
    options.release.set(26)
}

application { mainClass.set("MainKt") }
tasks.named<JavaExec>("run") {
    standardInput = System.`in`
}

JDK інструментів та версія байт-коду – різні поняття. Тут програма використовує JDK 27, а ціль байт-коду явно узгоджена для Java й Kotlin. Не вимикайте перевірку узгодженості JVM target заради приховування помилки. Програмам цієї теми не потрібні API, що існують лише в Java 27.

mavenCentral() – сховище залежностей; перша синхронізація потребує мережі. Наступний запуск часто використовує кеш, але наявність кешу на комп’ютері автора не замінює правильних декларацій залежностей. Не копіюйте випадкові JAR-файли із форумів у системні каталоги.

У великих проєктах версії можуть бути винесені до gradle/libs.versions.toml. Для першої роботи явного короткого файлу достатньо. Залежності й плагіни мають різні ролі: перші потрібні коду, другі змінюють процес збирання.