Підсумки

Висновки

JDBC дає явний контроль ресурсів, SQL і транзакцій. Параметризовані запити відділяють дані від синтаксису, DAO – збереження від UI, а коротка транзакція захищає складену предметну дію. Наступні теми використають ці контракти у JavaFX, не переносячи SQL у обробник кнопки.

Питання для самоперевірки

1. Чому PreparedStatement не параметризує ім’я таблиці?
2. Як JDBC відрізняє NULL від числового нуля?
3. Чому max(id) непридатний для отримання власного ключа?
4. Що відбувається з транзакцією PostgreSQL після SQL-помилки?
5. Хто має керувати commit, якщо операція використовує два DAO?
6. Чому batch і транзакція є різними поняттями?