Dev Blog

Компіляція, запуск і структура програми ​

Компіляція та запуск у терміналі ​

Створіть каталог hello, а в ньому файл Hello.java. Текстовий редактор має зберігати UTF-8 і не додавати приховане розширення .txt. Для публічного класу ім’я файла збігається з ім’ям класу з урахуванням регістру.

Приклад 1. Привітання та аргументи ​

java
public class Hello {
    public static void main(String[] args) {
        String name = args.length == 0 ? "студент" : args[0];
        System.out.println("Вітаю, " + name + "!");
        System.out.println("Аргументів: " + args.length);
    }
}
powershell
javac -encoding UTF-8 Hello.java
java Hello Olena

Очікуваний результат:

Вітаю, Olena!
Аргументів: 1

Команда javac створює Hello.class. У команді запуску пишуть ім’я класу без розширення .class. Каталог із файлом класу має бути доступний через classpath. Для поточного каталогу можна явно задати:

powershell
java -cp . Hello Olena

Рис. 1.3. Етапи компіляції та запуску класу

Команда java Hello.java Olena запускає вихідний файл. Вона все одно потребує компіляції всередині запуску, але не вимагає попереднього окремого виклику javac. Це зручний режим для коротких прикладів; він не перетворює мову на «нетипізований сценарій».

Не плутайте аргументи JVM, ім’я програми й аргументи самої програми. Опції JVM розташовуються перед класом або -jar. Слова після імені класу потрапляють до args. Аргумент із пробілом передають у лапках:

powershell
java Hello "Olena Kovalenko"

Тут масив args має один елемент. У різних оболонках правила лапок відрізняються; у звіті вказуйте оболонку й точну команду. На першому кроці використовуйте ASCII-аргументи, а український вивід перевірте окремо.

Структура звичайної програми ​

public class Hello оголошує клас. Тіло класу містить метод main. public дозволяє доступ, static позначає метод класу, void означає відсутність поверненого значення. Параметр String[] args є масивом рядків. Детально класи розглянемо з теми 5; зараз цей каркас потрібний для запуску.

Фігурні дужки визначають межі блоків. Крапка з комою завершує інструкцію, а відступи допомагають читачеві бачити структуру. Регістр важливий: System і system є різними ідентифікаторами. Імена класів зазвичай починаються з великої літери, методів і змінних – із малої.

Коментар // триває до кінця рядка. Блоковий коментар пишуть між /* і */; такі коментарі не вкладають один в один. Коментар має пояснювати причину рішення, а не просто повторювати інструкцію іншими словами.

Літерал у подвійних лапках є рядком. println друкує й переводить рядок, print не додає переведення. Конкатенація через + залежить від типів операндів: "Сума: " + 2 + 3 дає текст із цифрами 23, а "Сума: " + (2 + 3) – текст із числом 5. Дужки тут змінюють групування обчислення.

Приклад 2. Компактний вихідний файл ​

Починаючи з Java 25 компактні файли й методи main екземпляра є завершеною можливістю. Вони дозволяють навчальній програмі починатися без явного оголошення класу. Збережіть цей окремий приклад як Welcome.java:

java
void main() {
    IO.println("Привіт із компактного файла!");
    IO.println("JDK " + Runtime.version().feature());
}
powershell
java Welcome.java

Результат на цільовій JDK:

Привіт із компактного файла!
JDK 27

Компілятор усе одно створює неявний клас. Компактний файл автоматично імпортує доступні публічні типи з java.base; у звичайному файлі правила імпорту залишаються явними. java.lang.IO доступний для простого рядкового введення-виведення. Не змішуйте IO.readln і Scanner для одного потоку введення: обидва засоби можуть буферизувати байти.

Специфікація можливості: https://openjdk.org/jeps/512. Компактний формат зручний для першої спроби, але основні багатофайлові приклади курсу використовують явні класи, пакети та звичайний main. Не називайте завершену можливість preview і не додавайте --enable-preview без потреби.