Українська
Рішення й проєкти
Крок 1. Створення репозиторію
Навіщо. Контроль версій потрібно налаштовувати першим, а не останнім: тоді кожен наступний крок можна скасувати, порівняти й пояснити його комітом.
Що зробити. Створіть порожню папку для проєкту й репозиторій Git у ній. Підручник використовує D:\Work\Chatex; виберіть будь-який шлях без пробілів і нелатинських літер, бо деякі інструменти досі погано працюють з такими шляхами.
powershell
mkdir D:\Work\Chatexpowershell
cd D:\Work\Chatexpowershell
git initВідтепер кожна команда виконується в цій папці – корені репозиторію, якщо крок не каже іншого.
Крок 2. Фіксація версії SDK
Навіщо. Команда dotnet використовує найновіший SDK, встановлений на комп’ютері. Новіший SDK може принести нові попередження аналізаторів або іншу поведінку за замовчуванням, тож той самий код збиратиметься на одному комп’ютері й падатиме на іншому. Файл global.json фіксує SDK для всього, що лежить під папкою, у якій він розташований.
Що зробити. Створіть файл за шаблоном dotnet new:
powershell
dotnet new globaljson --sdk-version 10.0.403 --roll-forward latestFeaturerollForward: latestFeature дозволяє будь-який SDK лінійки 10.0 від 10.0.403 і вище (10.0.404, 10.0.500, ...), тож встановлювати саме 10.0.403 не обов’язково, але головна версія лишається 10. Потім додайте вручну розділ test; він перемикає dotnet test на нову Microsoft Testing Platform, яку ми використовуємо з теми 6:
json
{
"sdk": {
"rollForward": "latestFeature",
"version": "10.0.403"
},
"test": {
"runner": "Microsoft.Testing.Platform"
}
}Перевірка
dotnet --version, виконана в корені репозиторію, виводить версію лінійки 10.0, навіть якщо встановлено новіший SDK (наприклад, .NET 11).
Крок 3. Створення рішення
Навіщо. Рішення (solution) об’єднує проєкти застосунку, щоб одна команда збирала їх усі, а IDE відкривала разом. .NET 10 створює рішення в новому форматі XML .slnx, який короткий, читабельний і легко зливається, на відміну від старого .sln.
Що зробити.
powershell
dotnet new sln -n ChatexКоманда створює Chatex.slnx з порожнім елементом <Solution>.
Крок 4. Створення трьох проєктів
Навіщо. Кожен рівень із теми 1 стає окремим проєктом. Проєкти роблять межі рівнів реальними: клас в одному проєкті може використати клас в іншому лише тоді, коли перший проєкт посилається на другий, тож компілятор забезпечує напрямок Api → Core → Data. Усі проєкти з кодом лежать у папці Source/, тестові проєкти пізніше потраплять до Tests/.
Що зробити. Дві бібліотеки класів і один застосунок ASP.NET Core:
powershell
dotnet new classlib -o Source/Chatex.Datapowershell
dotnet new classlib -o Source/Chatex.Corepowershell
dotnet new web -o Source/Chatex.ApiШаблон classlib додає до кожної бібліотеки порожній Class1.cs; видаліть його:
powershell
Remove-Item Source/Chatex.Data/Class1.cs, Source/Chatex.Core/Class1.csДодайте проєкти до рішення:
powershell
dotnet sln add Source/Chatex.Data Source/Chatex.Core Source/Chatex.ApiІ додайте посилання між рівнями – Core використовує Data, Api використовує Core:
powershell
dotnet add Source/Chatex.Core reference Source/Chatex.Datapowershell
dotnet add Source/Chatex.Api reference Source/Chatex.CoreТепер файл рішення містить три проєкти в папці рішення, названій за їхньою текою:
xml
<Solution>
<Folder Name="/Source/">
<Project Path="Source/Chatex.Api/Chatex.Api.csproj" />
<Project Path="Source/Chatex.Core/Chatex.Core.csproj" />
<Project Path="Source/Chatex.Data/Chatex.Data.csproj" />
</Folder>
</Solution>Чому Api не посилається на Data напряму
Chatex.Api використовує лише Chatex.Core. Але він усе одно може вживати типи з Chatex.Data, бо посилання між проєктами транзитивні: Api → Core → Data. Це можна заборонити, але Chatex лишає все просто: кінцеві точки за домовленістю ніколи не викликають репозиторіїв, і так це тримають огляд коду (та цей підручник).
Крок 5. Фіксація портів API
Навіщо. Шаблон web вибирає для застосунку випадкові порти. Chatex використовує фіксовані: сервер розробки Angular (тема 15), файли запитів .http і документація очікують API за адресою http://localhost:5214.
Що зробити. Відкрийте Source/Chatex.Api/Properties/launchSettings.json і змініть два значення applicationUrl:
json
{
"$schema": "https://json.schemastore.org/launchsettings.json",
"profiles": {
"http": {
"commandName": "Project",
"dotnetRunMessages": true,
"launchBrowser": true,
"applicationUrl": "http://localhost:5214",
"environmentVariables": {
"ASPNETCORE_ENVIRONMENT": "Development"
}
},
"https": {
"commandName": "Project",
"dotnetRunMessages": true,
"launchBrowser": true,
"applicationUrl": "https://localhost:7170;http://localhost:5214",
"environmentVariables": {
"ASPNETCORE_ENVIRONMENT": "Development"
}
}
}
}Профіль запуску (launch profile) – іменований набір налаштувань для dotnet run та IDE. Ми використовуємо профіль http; змінна середовища ASPNETCORE_ENVIRONMENT=Development змушує ASP.NET Core читати appsettings.Development.json і показувати докладні помилки.
Шаблон також створив мінімальний Program.cs, який ми замінимо в темі 12:
cs
var builder = WebApplication.CreateBuilder(args);
var app = builder.Build();
app.MapGet("/", () => "Hello World!");
app.Run();Перевірка
powershell
dotnet buildВивід закінчується рядком Build succeeded. Тепер запустіть API:
powershell
dotnet run --project Source/Chatex.Api --launch-profile httpКонсоль виводить Now listening on: http://localhost:5214, а браузер за цією адресою показує Hello World!. Зупиніть застосунок за допомогою Ctrl+C.
Крок 6. Що Git має ігнорувати
Навіщо. Збирання створює папки bin/ і obj/ у кожному проєкті; npm створює node_modules/; API записуватиме завантажені файли в .uploads/. Ці файли згенеровані або локальні й не повинні потрапляти до репозиторію. Секрети (файли середовища, сертифікати) теж ніколи не повинні туди потрапляти.
Що зробити. Завантажте .gitignore еталонного репозиторію в корінь репозиторію:
powershell
Invoke-WebRequest https://raw.githubusercontent.com/musicvano/Chatex/27c83c6932b902c8d8dcef01e30a3dd32c5be05f/.gitignore -OutFile .gitignoreЙого перша частина перелічує те, що притаманне Chatex; довга решта – стандартний список із шаблону dotnet new gitignore:
sh
# Chatex: repository-wide ignores.
# .NET build output is covered in detail by the `dotnet new gitignore` section at the end.
# --- Secrets and local configuration ---
.env
.env.*
!.env.example
*.env
appsettings.*.local.json
*.pfx
*.key
# ...
# --- Local data ---
.uploads/
*.dump
# --- .NET ---
bin/
obj/
TestResults/
# ...
# --- Node / Angular (Source/Chatex.Web/) ---
node_modules/
dist/
.angular/
# ...Кінці рядків. Windows завершує рядки тексту двома символами (CR LF), Linux і macOS – одним (LF). Якщо кожен розробник комітить зі своїми кінцями рядків, в історії кожен рядок виглядає зміненим, а скрипти оболонки з CR LF падають на сервері Linux. Файл .gitattributes наказує Git зберігати LF і в репозиторії, і в робочій папці:
sh
# Normalize all text files to LF, in the repository and in the working tree.
* text=auto eol=lf
# Windows-only scripts need CRLF to run correctly.
*.cmd text eol=crlf
*.bat text eol=crlf
# Binary files: never touch line endings or diff as text.
*.png binary
*.jpg binary
# ...
*.dll binary
*.exe binaryСтворіть його з цими рядками (повний список двійкових типів – в еталонному файлі).
Перевірка
powershell
git status --shortУ списку є .gitattributes, .gitignore, Chatex.slnx, global.json і Source/, але немає папок bin/ чи obj/.
Коміт ми зробимо наприкінці теми, коли налаштування збирання будуть на місці.